Загальний суд Європейського Союзу 9 вересня 2026 року відхилив позов попереднього уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, який вимагав скасувати рішення Ради ЄС про спрямування Україні процентних доходів від заморожених російських активів через Європейський фонд миру (EPF). Пресреліз суду опубліковано цього ж дня.
Підстави рішення суду
Суд постановив, що позов не підпадає під юрисдикцію судової влади ЄС, оскільки оскаржуване рішення є стратегічним вибором у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики — сфери, значно захищеної від судового перегляду. Загальний суд не оцінював законність механізму використання доходів по суті, а відмовив у розгляді через відсутність компетенції. Угорщина стверджувала, що EPF порушив законодавство ЄС, проігнорувавши угорське вето на тій підставі, що країна не була «державою-членом, яка робить внески», та що її «необґрунтовано і без правових підстав» позбавили права голосу.
Передумови та контекст підтримки
У 2024 році Рада ЄС ухвалила два рішення щодо спрямування надзвичайних доходів від заморожених активів Центрального банку Росії на підтримку України та порядку їх розподілу. 21 червня 2024 року комітет EPF письмовою процедурою ухвалив рішення про перший транш на підтримку Збройних Сил України, зазначивши, що Угорщина не може брати участі в голосуванні через її попереднє конструктивне утримання.
За період з 2022 по 2024 рік ЄС мобілізував €6,1 мільярда через EPF для військових і оборонних потреб України, а у 2024 році збільшив стелю фонду на €5 мільярдів, створивши спеціальний Фонд допомоги Україні. Загальний обсяг фінансової підтримки через EPF становить €11,1 мільярда. Після парламентських виборів у квітні 2026 року новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром переглянув зовнішньополітичну доктрину, визначивши Росію як загрозу, а 8 вересня Угорщина вислала з країни 10 російських дипломатів.
Залишити відповідь