Офіційні центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) та Управління з продовольства й медикаментів США (FDA) підтвердили: тверде й рідке мило однаково добре очищають руки під час повсякденного миття, тому жодному з форматів не віддають офіційної переваги. До такого висновку дійшли експерти, коментарі яких опублікували ТСН та УНІАН.
Що показали дослідження
У невеликому дослідженні 1984 року науковці відібрали зразки двох видів шматкового та двох видів рідкого мила у п’яти різних місцях протягом тижня. Бактерії виявили у 92–96% зразків твердого мила і лише у 8% зразків рідкого. Водночас в експерименті шматки мила навмисно забруднили високими концентраціями бактерій E. coli та Pseudomonas aeruginosa, і після миття рук 16 учасників жодного з тестових штамів на шкірі не знайшли. Присутність мікроорганізмів на шматку мила не означає, що вони автоматично переходять на шкіру чи спричиняють хворобу.
Як зберігати мило та правильно мити руки
- Шматок мила має повністю висихати між використаннями, щоб не розкисати в застояній воді, яка створює сприятливе середовище для бактерій.
- Експерти радять обирати мильниці з дренажними отворами чи решітчастим дном, ставити мило якомога далі від прямих струменів води, періодично мити саму мильницю, а шматок у разі помітного забруднення споліскувати водою.
- У закладах харчування, лікарнях та інших місцях із великим потоком людей краще використовувати рідке мило; так само вважає доречною фармацевтка Дженіс Косма-Каві.
Вирішальне значення має не паковання мила, а техніка миття: намочити руки чистою проточною водою, намилити долоні, тильний бік, міжпальцеві зони та ділянки під нігтями, ретельно терти щонайменше 20 секунд, повністю змити піну й витерти руки чистим рушником.
Зазначимо, що тезу про застійну вологу як сприятливе середовище для мікроорганізмів ТСН приписує Дженіс Косма-Каві, а УНІАН — доктору медицини Стівену Голдбергу; джерела не збігаються у зазначенні автора.
Залишити відповідь