Видання The Guardian оцінило призначення 43-річного генерал-майора Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних Сил України як одне з небагатьох кадрових рішень за час війни, що здобуло майже одностайну підтримку в політичних, військових та громадських колах. На думку авторів матеріалу, ця кадрова зміна уособлює розрив ЗСУ з радянською військовою культурою командування.
Хроніка призначення
21 липня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив про звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення на його місце командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого. Уже 22 липня вийшли відповідні укази, і Драпатий вступив на посаду. Того самого дня Зеленський повідомив, що новим начальником Генерального штабу ЗСУ стане колишній командувач ДШВ Ігор Скибюк. Звільнення Сирського відбулося на тлі протестів у Києві та інших містах, які почалися після відставки ексміністра оборони Михайла Федорова 16 липня. Федоров раніше заявив, що колишній головнокомандувач блокував ініціативи його команди; Драпатий публічно підтримав Федорова у цій суперечці. Сирський після звільнення заявив, що служитиме Україні до перемоги.
Чому це називають розривом зі старою моделлю
Драпатий належить до молодшого покоління українських командирів, сформованого понад десятиліттям бойових дій, і здобув репутацію на передовій. Він рано почав використовувати безпілотники, делегував повноваження молодшим офіцерам із вимогою відповідальності за рішення, критикує радянський стиль мислення й мікроменеджмент, а також визнає проблему брехні всередині армії. За даними The Guardian, Драпатий має повагу і серед кадрових офіцерів, і серед тих, хто вступив до армії після 2022 року. У Facebook Драпатий написав, що попереду складна робота, тому працюватиме без гучних обіцянок, з відповідальністю за рішення і повагою до людей, які тримають фронт.
Залишити відповідь