Знищення Солхату і вивіз артефактів: чому підозра «археологам» стосується кожного

Знищення Солхату і вивіз артефактів: чому підозра «археологам» стосується кожного

17 серпня 2026 року прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя повідомила про підозру двом учасникам незаконних археологічних експедицій у тимчасово окупованому Криму. Справа стосується пам’ятки національного значення «Городище середньовічного Солхату» XIII–XIV століть у місті Старий Крим — об’єкта, що належить до культурної спадщини України.

Чому це стосується суспільства

Культурна спадщина є частиною національного надбання, а її знищення чи вивіз під час збройного конфлікту міжнародне право кваліфікує як воєнний злочин. Відповідальність за подібні дії передбачена і Кримінальним кодексом України: санкція статті, за якою кваліфіковано підозрюваних, — до 12 років позбавлення волі. Таким чином Україна підтверджує, що розглядає руйнування археологічних пам’яток і привласнення знахідок на окупованій території як пріоритетний напрямок правового захисту.

Суть підозри та знахідки

За даними слідства, з 2014 року підозрювані без дозволів українських уповноважених органів проводили розкопки на території городища, внаслідок чого культурний шар пам’ятки частково зруйновано. Один із підозрюваних — науковий співробітник «Державного Ермітажу», другий — представник так званого «Інституту археології Криму російської академії наук». Виявлені артефакти — елементи давньої водопровідної системи, полив’яні чаші, фрагменти керамічного посуду — були передані до «Ермітажу» та включені до Державного каталогу музейного фонду держави-агресора. Джерело в правоохоронних органах на умовах анонімності повідомило Укрінформ, що йдеться про Марка Крамаровського та Еміля Сейдалієва; офіційного підтвердження цих імен поки що немає.